Аналізуються геокультурні підстави, що зумовлюють місце України в контексті європейської культури, з'ясовуються особливості внеску України до сукупного здобутку європейської цивілізації.

Проаналізовано питання становлення та розвитку філософії в Києві від зародження її у складі культури стародавнього Києва княжої доби. Охарактеризовано сутність філософських поглядів чільних представників "академічної" філософії, які працювали в Києво-Могилянській академії, Київській духовній академії та київському Університеті Св.Володимира (П.Юркевича, О.Новицького, О.Гілярова, В.Зеньковського). Відтворено картину регіональної київської філософської культури як одного з визначних компонентів загального змісту української філософської думки.

Розглянуто проблему аналогії буття у томістичній філософії, дуалізм аполлонічного та діонісійського основ у творчості Ф.Ніцше, діалогічний зміст християнського духовного наставництва. Проаналізовано філософські погляди М.Шліка, М.Фуко, Р.Декарта, І.Канта. Приділено увагу актуальним проблемам історико-філософського дослідження, зокрема, інтерпретації як істотному елементу комунікації, окремим аспектам метафоричного моделювання дійсності тощо.

Вміщено стислу інформацію про події, що визначали перебіг історії української філософської думки, а також погляди представників української філософської культури. Наведено узагальнюючу таблицю та філософський словник з деякими відомостями про персоналії та основні концептуальні ідеї.

Представлена информация о событиях, которые определяли ход истории украинской философской мысли, а также взгляды представителей украинской философской культуры. Приведена обобщающая таблица и философский словарь с краткими сведениями о персоналиях и основные концептуальные идеи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4УКР)6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено головні етапи розвитку філософської думки України від часу її зародження до завершення у ХХ ст. Розглянуто філософські погляди визначних представників української культури. Проаналізовано гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України наприкінці XV - початку XVII ст. Досліджено філософію України доби бароко, просвітництва і романтизму в Україні наприкінці XVIII - першої чверті ХІХ ст., філософію Григорія Сковороди. Відображено філософсько-соціологічні погляди громадівців. Охарактеризовано філософські ідеї у творчості діячів української культури початку ХХ ст.

Проаналізовано образ Христа в українській культурі від доби Київської Русі до сьогодення. Досліджено зразки агіографічної літератури, творчості П.Могили, Л.Барановича, Г.Сковороди, М.Гоголя, Л.Українки, представників сучасного мистецтва, а також пам'ятки української іконографії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0,0

Рубрики:

Загальний розділ філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням концептуального підходу до категорії граничних основ як до загальних універсалій розглянуто різноманітні феномени української культури. На підставі узагальнення матеріалів з літературознавства й етнографії, а також аналізу філософських, літературно-художніх, епічних, поетичних, релігійних і міфологічних текстів української та світової культури розкрито загальнолюдські світоглядні константи, які визначають антропологічну та культурну єдність усього людства.

С использованием концептуального подхода к категориям предельных оснований как к универсалиям культуры рассмотрены разнообразные феномены украинской культуры. На основе обобщения материалов по литературоведению и этнографии, а также анализа философских, литературно-художественных, эпических, поэтических, религиозных и мифологических текстов украинской и мировой культуры выявлены общечеловеческие мировоззренческие константы, определяющие антропологическое и культурное единство человечества.

Обгрунтовано методологічні принципи дослідження розвитку філософії у контексті національної культури. Проаналізовано особливості філософської думки в Україні та шляхи використання філософських знань інших народів Європи.

Розглянуто еволюцію національного культурного процесу наприкінці XVII - XVIII ст. Висвітлено основні формовияви культурно-духовного життя тогочасної України: освіту, мистецтво, літературу, розвиток гуманітарних, природничих і технічних знань, книговидавничу справу, культурно-господарські пріоритети. Розглянуто питання політичної та правової культури, становлення державної та соціальної ідеології, еволюції світогляду та суспільно-політичної свідомості. Проаналізовано внутрішні зв'язки та закономірності українського культурного процесу, а також його місце у всесвітній культурно-історичній цивілізації.

Рассмотрена эволюция национального культурного процесса конца XVII - XVIII вв. Освещены основные формопроявления культурно-духовной жизни Украины того времени: образования, исскуства, литературы, развития гуманитарных, естественных и технических знаний, книгоиздательского дела, культурно-хозяйственных приоритетов. Рассмотрены вопросы политической и правовой культуры, становления государственной и социальной идеологии, эволюции мировоззрения и общественно-политического сознания как отдельных социальных потерь. Рассмотрены внутренние связи и закономерности украинского культурного процесса, а также его место во всемирной культурно-исторической цивилизации.

Розглянуто основні проблеми історії філософії стародавнього світу, середньовіччя, доби Відродження, Нового часу XVI - XVIII ст., світової філософії ХІХ ст., а також процес становлення та розвитку її різноманітних напрямків, течій, шкіл. Проаналізовано особливості розвитку сучасної світової філософії. Визначено парадигмальний характер історико-філософського знання, що поєднує в собі загальність та цілісність конкретно-історичного уявлення про реальність. Висвітлено особливості до- та класичного розвитку російської філософії, а також української філософії.

Рассмотрены основные проблемы истории философии древнего мира, средневековья, эпохи Возрождения, Нового времени XVI - XVIII ст., мировой философии ХІХ ст., а также процесс становления и развития ее разнообразных школ, направлений и течений. Проанализированы особенности развития современной мировой философии. Определен парадигмальный характер историко-философского знания, объединяющего всеобщность и целостность конкретно-исторического представления о реальности. Освещены особенности до- и классического развития русской философии, и также развития украинской философии.

Наведено результати дослідження істориків Києво-Могилянської академії. Особливу увагу приділено концепції виховання й освіти, запровадженої в академії, яку зіставлено з досвідом тогочасних європейських університетів. Відтворено реальну картину взаємодії професорів і вихованців Києво-Могилянської академії з найзначнішими університетськими центрами Європи. Висвітлено специфіку впливу даного закладу на творчість Г.Сковороди. Розкрито ідеї відомого німецького вченого, історика культури і релігієзнавця, ректора Галльського та Берлінського університетів, академіка Е.Вінтера, предметом спеціального дослідження якого була спадщина Києво-Могилянської академії та її місце в європейській культурі.

Приведены результаты исследования ученых истории Киево-Могилянской Академии. Особое внимание уделено концепции воспитания и образования, которая внедрялась в Академии, сопоставлении ее с опытом европейских университетов. Воспроизведена реальная картина взаимодействия профессоров и воспитателей Киевской академии с известными университетскими центрами Европы. Освещена специфика влияния Киево-Могилянской академии на творчество Г.Сковороды. Раскрыты идеи известного немецкого ученого, историка культуры и религиеведа, ректора Галльского и Берлинского университетов, академика Э.Винтера, предметом специального изучения которого было наследие Киево-Могилянской академии и его место в европейской культуре.

Розглянуто життєвий та творчий шлях понад 150-ти провідних діячів філософської культури України Х - ХХ ст. Висвітлено їх філософський доробок і стан його наукової дослідженості. Наведено покажчики праць загального характеру з історії філософії України, а також періодичних видань України, що містять публікації філософського змісту.

Рассмотрен жизненный и творческий путь более 150 ведущих деятелей философской культуры Украины Х - ХХ ст. Освещены философские результаты их деятельности и состояние их научной исследовательности. Предложены указатели трудов общего характера по истории философии Украины, а также периодических изданий Украины, содержащих публикации философской направленности.

Проаналізовано творчість плеяди давньоруських інтелектуалів-книжників. Наведено результати дослідження текстів Іларіона Київського, Климента Смолятича, Нестора, ігумена Данила, Кирила Туровського та Володимира Мономаха. Описано образ світу, розкрито етичні засади, що визначали зміст світорозуміння в культурі Київської Русі. Висвітлено особливості розвитку вітчизняної філософії.

Проанализировано творчество плеяды древнерусских интеллектуалов-книжников. Приведены результаты исследования текстов Иллариона Киевского, Климента Смолятича, Нестора, игумена Даниила, Кирилла Туровского и Владимира Мономаха. Описан образ мира, раскрыты этические основы, определяющие содержание миропонимания в культуре Киевской Руси. Освещены особенности развития отечественной философии.

Проаналізовано творчу спадщину інтелектуалів-книжників Київської Русі, що заклали фундамент творчості в її культурі. Висвітлено пізньосередньовічні особливості вшанування преподобних Антонія та Феодосія за лаврськими текстами XVII ст., християнський аскетичний ідеал у проповіді І.Галятовського, біблійні джерела християнського аскетизму. Розглянуто твори київських майстрів церковного красномовства XVII ст. та описано семантику сюжетів Троїцької церкви Києво-Печерської лаври.

Проанализировано творческое наследие интеллектуалов-книжников Киевской Руси, заложивших фундамент творчества в её культуре. Освещены позднесредневековые особенности почтения преподобных Антония и Феодосия по лаврским текстам XVII ст., христианский аскетический идеал в проповеди И.Галятовского, библейские источники христианского аскетизма. Рассмотрены произведения киевских мастеров церковного красноречия XVII ст. и описана семантика сюжетов Троицкой церкви Киево-Печерской лавры.

Проаналізовано структуру простору культури, що є предметом історико-філософського дослідження. Складові його - історія філософської думки, історія філософської теорії, що складається зі "шкільної" та "академічної" філософії, та історія філософів як інтеграційна складова, що відтворює поле історії філософії як простір взаємодії особистостей - персонажів цієї історії.

Формування систем теплопостачання пов'язано з рішенням проблем щодо зміни структури теплогенеруючих джерел з виходом на більш високі техніко-економічні показники тобто рішення задачі по синтезу побудови систем теплопостачання по всьому ланцюгу - від виробництва тепла до його споживання. У світовому досвіді виробництво електроенергії на ТЕЦ складає близько 9 %, та впевнено зростає. Однак в Україні ТЕЦ розвиваються повільно, їх обладнання застаріле, не відповідає сучасним екологічним та економічним вимогам і потребу єреконструкції, модернізації або повної заміни, також присутній спад виробництва енергоємних підприємств привів до зниження споживання технологічної пари з промислових відборів турбін, тобто до недовиробітку електричної та теплової енергії. Враховуючи зношеність механізмів і відсутність засобів переустаткування енергетичного обладнання, потрібн імаловитратні технології підвищення потужності та економічності опалювальних і промислових ТЕЦ. До таких технологій модернізації відносяться варіанти з мінімальними капіталовкладеннями, позитивним економічним ефектом та поверненням коштів менш ніж за 1 рік.

Удосконалено методичний підхід до визначення прямої енергоємності енергоносіїв у процесі їх сумісного виробництва на теплоелектроцентралі з виділенням енергетичних витрат на різні технології: підготовки палива, його подавання до пальникових пристроїв, спалювання в котельній установці та реалізацію природоохоронних заходів. Така деталізація енергетичних витрат дозволяє порівнювати варіанти модернізації енергетичного обладнання за всіма цехами теплової електростанції.

Розглянуто та проаналізовано сучасний стан систем генерації електроенергії в Україні. Приведено динаміку обсягів та структуру виробництва електроенергії та питомі витрати палива на її відпуск. Наведено та розглянуто перспективні технології та заходи з підвищення ефективності роботи ТЕС в енергосистемах у сучасних умовах стрімкого розвитку використання відновлювальних джерел енергії в енергетиці. Деталізовано запропонований можливий перехід енергетики країни від викопних видів палива до поновлювальних енергетичних ресурсів, таких як біопаливо, сонячна та вітрова енергетика. Проаналізовано запропонований сценарій переходу до 100 % відновлювальної енергогенерації за чотири етапи із розвитком та модернізацією теплових станцій на органічному паливі як необхідність для завершення даного сценарію. Обгрунтовано, що новітня електрична система має поєднувати всі види генерації та будь-які типи споживачів для ситуаційного керування попитом на їхні послуги; змінювати в режимі реального часу параметри і топологію мережі за поточними режимними умовами, забезпечувати розширення ринкових можливостей інфраструктури шляхом взаємного надання послуг суб'єктами ринку та інфраструктурою.